Республика Полина - Називала рибою

Cm A D# A A# Cm
називала рибою, не просила нічого взамін
тільки знати, що я десь є на оцьому світі 

Cm A D# A A# Cm
світі білому, наче сіль тропічних морів, 
що в’їдається в шкіру 
і жодною рідиною її не витравиш звідти

Cm A D# A A# Cm
казала, що буде писати, не питала адреси, а втім
завжди присилала поштівку з якогось незвичного міста

A A# D#
де (на поштівці, тобто) руїни старих стін
A A# Cm
чи страви місцевої кухні 
і кілька слів:
Cm Cm/C D# A# Cm
що скоро повернеться, що вже видно світло 
в кінці тунелю, і що це, безумовно, не поїзд

Cm A D# A A# D#
називала рибою 
казала, що дуже хоче торкнутись рукою

D# 
я не заперечував я чекав я навчився плавати

A A# D#
я вивчив напам’ять усі прибережні води 

A A# D#
я перестав виходити на берег, 
що її не проґавити,
A A# Cm
а вона – не приходила

Cm Gm Am D# 
я забув, як це – розмовляти, і як це – дихати, 
врешті-решт я зробився рибою, 
мовчазною і сильною 

Cm A# Am A# 
то якого такого милого 
якого такого милого
вона повернулася
і з води мене вийняла?