Республика Полина - Називала рибою

G#m F H F F# G#m
називала рибою, не просила нічого взамін
тільки знати, що я десь є на оцьому світі 

G#m F H F F# G#m
світі білому, наче сіль тропічних морів, 
що в’їдається в шкіру 
і жодною рідиною її не витравиш звідти

G#m F H F F# G#m
казала, що буде писати, не питала адреси, а втім
завжди присилала поштівку з якогось незвичного міста

F F# H
де (на поштівці, тобто) руїни старих стін
F F# G#m
чи страви місцевої кухні 
і кілька слів:
G#m G#m/C H F# G#m
що скоро повернеться, що вже видно світло 
в кінці тунелю, і що це, безумовно, не поїзд

G#m F H F F# H
називала рибою 
казала, що дуже хоче торкнутись рукою

H 
я не заперечував я чекав я навчився плавати

F F# H
я вивчив напам’ять усі прибережні води 

F F# H
я перестав виходити на берег, 
що її не проґавити,
F F# G#m
а вона – не приходила

G#m D#m Fm H 
я забув, як це – розмовляти, і як це – дихати, 
врешті-решт я зробився рибою, 
мовчазною і сильною 

G#m F# Fm F# 
то якого такого милого 
якого такого милого
вона повернулася
і з води мене вийняла?