Республика Полина - Називала рибою

F#m D# A D# E F#m
називала рибою, не просила нічого взамін
тільки знати, що я десь є на оцьому світі 

F#m D# A D# E F#m
світі білому, наче сіль тропічних морів, 
що в’їдається в шкіру 
і жодною рідиною її не витравиш звідти

F#m D# A D# E F#m
казала, що буде писати, не питала адреси, а втім
завжди присилала поштівку з якогось незвичного міста

D# E A
де (на поштівці, тобто) руїни старих стін
D# E F#m
чи страви місцевої кухні 
і кілька слів:
F#m F#m/C A E F#m
що скоро повернеться, що вже видно світло 
в кінці тунелю, і що це, безумовно, не поїзд

F#m D# A D# E A
називала рибою 
казала, що дуже хоче торкнутись рукою

A 
я не заперечував я чекав я навчився плавати

D# E A
я вивчив напам’ять усі прибережні води 

D# E A
я перестав виходити на берег, 
що її не проґавити,
D# E F#m
а вона – не приходила

F#m C#m D#m A 
я забув, як це – розмовляти, і як це – дихати, 
врешті-решт я зробився рибою, 
мовчазною і сильною 

F#m E D#m E 
то якого такого милого 
якого такого милого
вона повернулася
і з води мене вийняла?