Республика Полина - Називала рибою

A#m G C# G G# A#m
називала рибою, не просила нічого взамін
тільки знати, що я десь є на оцьому світі 

A#m G C# G G# A#m
світі білому, наче сіль тропічних морів, 
що в’їдається в шкіру 
і жодною рідиною її не витравиш звідти

A#m G C# G G# A#m
казала, що буде писати, не питала адреси, а втім
завжди присилала поштівку з якогось незвичного міста

G G# C#
де (на поштівці, тобто) руїни старих стін
G G# A#m
чи страви місцевої кухні 
і кілька слів:
A#m A#m/C C# G# A#m
що скоро повернеться, що вже видно світло 
в кінці тунелю, і що це, безумовно, не поїзд

A#m G C# G G# C#
називала рибою 
казала, що дуже хоче торкнутись рукою

C# 
я не заперечував я чекав я навчився плавати

G G# C#
я вивчив напам’ять усі прибережні води 

G G# C#
я перестав виходити на берег, 
що її не проґавити,
G G# A#m
а вона – не приходила

A#m Fm Gm C# 
я забув, як це – розмовляти, і як це – дихати, 
врешті-решт я зробився рибою, 
мовчазною і сильною 

A#m G# Gm G# 
то якого такого милого 
якого такого милого
вона повернулася
і з води мене вийняла?