Антитіла - Рожеві діви

Cm
Сімдесята ніч тої осені
G
Вбила всі мої серцеві принципи,
G#
Підняла з землі ноги втомлені
Fm
І до неї, до неї магнітами.
Cm
А її любов - то вона й вона,
G
Дві венери з рожевими мітками
G#
І зав'язані, як одна й одна
Fm
Тіла теплого нитками, нитками.

Сімдесятий дощ тої вулиці
Змив усі мої душевні правила.
Я украв її, все відбулося
І даремно капканів наставила.
Я покажу їй, де цвіте любов,
Як віками творили нове життя,
Але правда ця накриває знов:
Не моя, не моя, вона не моя.

D#m C#
Плюс не віре, мінус,
H G#m D#m
Протилежність не закон,
 C# H G#m D#m
Де рожеві діви лижуть цукор заборон
 C# H G#m D#m
Заливає стіни диким медом і вином,
 C# H G#m D#m
Де рожеві діви лижуть цукор.

Cm
Сімдесятий лист тої повісті
G
Білим, білим лишився, незайманим,
G#
Тільки краплями моєї совісті і
Fm
снігами іллюзій завалений.

Плюс не віре в мінус,
Протилежність не закон,
Де рожеві діви лижуть цукор заборон.
Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.

Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.