Антитіла - Рожеві діви

Hm
Сімдесята ніч тої осені
F#
Вбила всі мої серцеві принципи,
G
Підняла з землі ноги втомлені
Em
І до неї, до неї магнітами.
Hm
А її любов - то вона й вона,
F#
Дві венери з рожевими мітками
G
І зав'язані, як одна й одна
Em
Тіла теплого нитками, нитками.

Сімдесятий дощ тої вулиці
Змив усі мої душевні правила.
Я украв її, все відбулося
І даремно капканів наставила.
Я покажу їй, де цвіте любов,
Як віками творили нове життя,
Але правда ця накриває знов:
Не моя, не моя, вона не моя.

Dm C
Плюс не віре, мінус,
A# Gm Dm
Протилежність не закон,
 C A# Gm Dm
Де рожеві діви лижуть цукор заборон
 C A# Gm Dm
Заливає стіни диким медом і вином,
 C A# Gm Dm
Де рожеві діви лижуть цукор.

Hm
Сімдесятий лист тої повісті
F#
Білим, білим лишився, незайманим,
G
Тільки краплями моєї совісті і
Em
снігами іллюзій завалений.

Плюс не віре в мінус,
Протилежність не закон,
Де рожеві діви лижуть цукор заборон.
Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.

Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.