Антитіла - Рожеві діви

Am
Сімдесята ніч тої осені
E
Вбила всі мої серцеві принципи,
F
Підняла з землі ноги втомлені
Dm
І до неї, до неї магнітами.
Am
А її любов - то вона й вона,
E
Дві венери з рожевими мітками
F
І зав'язані, як одна й одна
Dm
Тіла теплого нитками, нитками.

Сімдесятий дощ тої вулиці
Змив усі мої душевні правила.
Я украв її, все відбулося
І даремно капканів наставила.
Я покажу їй, де цвіте любов,
Як віками творили нове життя,
Але правда ця накриває знов:
Не моя, не моя, вона не моя.

Cm A#
Плюс не віре, мінус,
G# Fm Cm
Протилежність не закон,
 A# G# Fm Cm
Де рожеві діви лижуть цукор заборон
 A# G# Fm Cm
Заливає стіни диким медом і вином,
 A# G# Fm Cm
Де рожеві діви лижуть цукор.

Am
Сімдесятий лист тої повісті
E
Білим, білим лишився, незайманим,
F
Тільки краплями моєї совісті і
Dm
снігами іллюзій завалений.

Плюс не віре в мінус,
Протилежність не закон,
Де рожеві діви лижуть цукор заборон.
Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.

Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.